цементований
ЦЕМЕНТОВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цементувати.
2. у знач. прикм. Підданий цементації. Цементована сталь.
3. у знач. прикм. Покритий, скріплений цементом. Посеред двору красувався оторочений збляклим квітником глибокий цементований басейн (Юхвід, Оля, 1959, 223); Ще раз пройшла вона цементованою доріжкою вздовж кліток (Жур., Звич. турботи, 1960, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цементований | цементована | цементоване | цементовані |
Родовий | цементованого | цементованої | цементованого | цементованих |
Давальний | цементованому | цементованій | цементованому | цементованим |
Знахідний | цементований, цементованого | цементовану | цементоване | цементовані, цементованих |
Орудний | цементованим | цементованою | цементованим | цементованими |
Місцевий | на/у цементованому, цементованім | на/у цементованій | на/у цементованому, цементованім | на/у цементованих |