черствіти
ЧЕРСТВІТИ, ію, ієш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.). Хліб черствіє повільніше, якщо загорнути його в чистий білий папір або тканину (Веч. Київ, 6.II 1969, 4); - Яка то ще весна буде,- пригадує Васько мамині слова.- Да-а, без дощу земля черствіє (Зар., На.. світі, 1967, 155).
2. перен. Ставати черствим (у 2 знач.). Слухаючи доповідь Лубенця, Силін думав: чому іноді й хороші люди стають пасивними, черствіють, починають топ-татися навколо свого "я" (Автом., В. Кошик, 1954, 200); Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і як цей спогад зогрівав його серце! Але потім, у пеклі війни, чим далі, тим більше черствіло серце, і спогад цей блякнути став (Головко, II, 1957, 516).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черствію | черствіємо |
2 особа | черствієш | черствієте |
3 особа | черствіє | черствіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черствітиму | черствітимемо |
2 особа | черствітимеш | черствітимете |
3 особа | черствітиме | черствітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | черствів | черствіли |
Жіночий рід | черствіла | |
Середній рід | черствіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черствіймо | |
2 особа | черствій | черствійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | черствіючи | |
Минулий час | черствівши |