човгання
ЧОВГАННЯ, я, с. Дія за знач. човгати і звуки, утворювані цією дією. Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два... (Кол., На фронті.., 1959, 25); Мати вийшла. Орися ще чула човгання двох лопат, які вона очищала одна об одну від присохлої грязюки, потім дзенькнуло (Автом., Так народж. зорі, 1960, 265).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | човгання | човгання |
Родовий | човгання | човгань |
Давальний | човганню | човганням |
Знахідний | човгання | човгання |
Орудний | човганням | човганнями |
Місцевий | на/у човганні | на/у човганнях |
Кличний | човгання | човгання |