шайка
ШАЙКА1, и, ж., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. "От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!" - подумав [Іван]. Та не встиг се подумати, коли втім нараз по обох боках дороги з-поміж гущавини вискочила ціла шайка якихось обшарпаних волоцюг (Фр., III, 1950, 150); Батько доводив, що половина гімназистів може спокійно йти в шайку Соловйова - вони шибеники і анархісти (Смолич, II, 1958, 82); // зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками. - Обзавівся [Романик].. лейб-гвардією - шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором.. змушує.. визнавати його за політичну фігуру (Вільде, Сестри.., 1958, 462).
ШАЙКА2, и, ж., діал. Шалька (див. шалька1 1). Коромисло з шматками полотна крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (Н.-Лев., IV, 1956, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шайка | шайки |
Родовий | шайки | шайок |
Давальний | шайці | шайкам |
Знахідний | шайку | шайки |
Орудний | шайкою | шайками |
Місцевий | на/у шайці | на/у шайках |
Кличний | шайко | шайки |