яга
ЯГА, и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Котл., І, 1952, 178); От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі їздить без коня... (Граб., І, 1959, 371); *У порівн. Одна була стара мегера - з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Смолич, Мир.., 1958, 112); // перен., розм. Про злу, сварливу жінку. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Барв., Опов.., 1902, 188); - Злюка, мабуть,- перешіптувались заробітчанки Софії вслід. - Яга! (Гончар, І, 1959, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яга | яги |
Родовий | яги | яг |
Давальний | язі | ягам |
Знахідний | ягу | яг |
Орудний | ягою | ягами |
Місцевий | на/у язі | на/у ягах |
Кличний | яго | яги |
яз
ЯЗ, язу, ч. , риб. Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби. Піде [батько] рано-рано, язи позаставляє, .. в'юнів, карасів наловить (Барв., Опов.., 1902, 54); Стіснена прибережними скалами і перегачена дерев'яним язом вода, скажено ревучи, кидалася запіненою лавою на якого півтора метра вниз (Фр., IV, 1950, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яз | язи |
Родовий | язу | язів |
Давальний | язові, язу | язам |
Знахідний | яз | язи |
Орудний | язом | язами |
Місцевий | на/у язі | на/у язах |
Кличний | язе | язи |
язя
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | язя | язі |
Родовий | язі | язь |
Давальний | язі | язям |
Знахідний | язю | язі, язь |
Орудний | язею | язями |
Місцевий | на/у язі | на/у язях |
Кличний | язе | язі |
язь
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | язь | язі |
Родовий | язя | язів |
Давальний | язеві, язю | язям |
Знахідний | язя | язів |
Орудний | язязем | язями |
Місцевий | на/у язі, язеві | на/у язях |
Кличний | язю | язі |