§ 83. II відміна. Однина. Давальний відмінок
У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві (-єві), -у (-ю).
1. Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м’якій після приголосного), -єві (у м’якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком зазначених у п. 2 б):
батькові, велетневі, директорові, дідові, добродієві, журавлеві, майстрові, Петрові, побратимові, працівникові, секретареві, Сергієві, синові, солов’єві, татові, товаришеві, шахтареві; будинкові, букові, дротові, запасові, килимові, наборові, палацові; гаєві, каменеві, краєві, пневі; дощеві, плачеві, плащеві та ін.
Ці ж іменники набувають і закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі):директору, майстру, Петру, велетню, Віталію, журавлю , солов’ю; будинку, буку, дроту, запасу, килиму, палацу; гаю, каменю, краю.
Примітка. Коли в тексті уживано поряд декілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень потрібно спочатку використовувати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді — -у (-ю): Симоненкові Олесю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Куценку, добродієві бригадиру, панові капітану.
Варіантні закінчення -ові та -у мають іменники середн. роду із суфіксом -к-, що означають недорослих істот:
дитяткові — дитятку, лошаткові — лошатку, немовляткові — немовлятку, поросяткові — поросятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку і под.
2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають:
1) іменники середн. роду:
місту, селу, святу; прізвищу, умінню, знаряддю, обличчю, піддашшю, роздоріжжю; серцю, сонцю.
У деяких іменниках середн. роду можливі варіантні закінчення -у, -ю та ові, -еві:
лиху — лихові, місту — містові, озеру — озерові, серцю — серцеві;
2) іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин:
Київ — Києву, Колгуєв — Колгуєву, Мамонтов — Мамонтову, Львів — Львову, острів — острову, рів — рову, Харків — Харкову, Батурин — Батурину, Лебедин — Лебедину.
Примітка. У прізвищах на зразок Василишин, Волошин, Семенишин, Яковишин, Ільїн можливі варіантні закінчення -у та -ові: Василишину — Василишинові, Волошину — Волошинові, Михайлишину — Михайлишинові, Семенишину — Семенишинові, Степанишину — Степанишинові, Яковишину — Яковишинові, Ільїну — Ільїнові та ін.