змій
ЗМІЙ, я, ч. 1. рідко. Те саме, що змія 1. Необачні звірята не доглянули, що серед величезного зеленого листя сидів страшенний змій-удав (Фр., VII, 1952, 328); По тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Зеров, Вибр., 1966, 243); Взимку їхній палац з білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (Стельмах, І, 1962, 12); * У порівн. Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайого степу (Мирний, IV, 1955, 310); Аркан, як змій, з руки стрибнув (Бажан, Роки, 1957, 235).
2. Казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена незвичайною силою; дракон. В скелі живе змій. І це нечиста сила. Сім год живе гадиною, другі сім год - полозом.., а треті сім год живе змієм із крилами,- такі великі, як у вітряка... (Гр., II, 1963, 332); Глянув [Гриць] вниз, та і злякався, Перед ним страшенний змій По дорозі простягався: Кігті гаком, із-під вій, Очі полум'ям горіли (Щог., Поезії, 1958, 248); * У порівн. Вискочила [блискавка] з хмар, мов огняний змій, вмить скрутилась, звилась, як гадина, і оперезала півнеба (Н.-Лев., II, 1956, 389); Високий ватаг.. обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм (Коцюб., II, 1955, 320).
3. заст. Біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю. [Василь:] То не він [чоловік] же вигадував той гріх. Його хтось другий, кажуть, підвів. [Маруся:] Дух злий, увійшовши у змія, спокусив [чоловіка] (Мирний, V, 1955, 106); - У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника] (Кол., Терен.., 1959, 229).
4. перен. Про підступну, хитру людину. - Еней злий змій,- не чоловік! (Котл., І, 1952, 84); Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (Довж., І, 1958, 415); // Про злого, сильного і підступного ворога. Наростає лють... Це гармати б'ють, подихає змій, і встає в огні Харків вдалині, рідний Харків мій (Сос., II, 1958, 273); Ми за нашу Вкраїну Вбили змія з Берліна, Замели пожарину з двора (Мал., Любов, 1946, 72); // Уживається як лайливе слово.- Біла пташка Хмарою спустилась Над царем тим мусянджовим І заголосила: «І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих» (Шевч., І, 1963, 249); Обняв Гавран дівчиноньку: - А, добув таки я любу! - Помиливсь, турецький змію (Граб., І, 1959, 268).
5. Дитяча іграшка: легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря.- Ой, вітряно нині,- малеча радіє,- запустим до хмар паперового змія! (Забіла, Одна сім'я, 1950, 63); Одне з улюблених занять учнів - це пускання повітряних зміїв. Для виготовлення змія треба мати папір і соснові дранки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 187).
@ Зелений змій - горілка. [Соняшник:] А я, гадаєте, з порожніми руками? (Виймає пляшку). [Паливода:] Щодо мене, я утримуюсь. Зелений змій - ворог соціалістичної моралі (Дмит., Дівоча доля, 1960, 89); Напитися (попитися і т. ін. ) до зеленого (блакитного) змія - до нестями сп'яніти. Раз попилися опришки до блакитного змія (Хотк., II, 1966, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | змій | змії |
Родовий | змія | зміїв |
Давальний | змієві, змію | зміям |
Знахідний | змій, змія | змії, зміїв |
Орудний | змієм | зміями |
Місцевий | на/у змії | на/у зміях |
Кличний | змію | змії |
змія
ЗМІЯ, ї, ж. 1. Плазун з видовженим тілом, укритим лускою. Нараз Жабі скрикнула радісно й гукнула мене: - Диви, яка чудесна червоненька гадючка! Що за очиці в неї! - І вона нахилилась до змії, щоб краще розглядіти її... (Досв., Вибр., 1959, 56); У гримучої змії між очима і ніздрями є спеціальний чутливий елемент, що сприймає теплове випромінювання (Ком. Укр., 11, 1964, 48); * Образно. Сухо тріснула ракета, і зелена змія шугонула в небо (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 195); * У порівн. В'ється перед нами Шлях, немов змія (Рильський, І, 1960, 196); - Війна. Гримучою змією влетіло це страшне слово в наш дім (Рад. Укр., 13.VIII 1962, 3).
2. рідко. Те саме, що змій 2. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Котл., I, 1952, 213); - Змія хату запалила, Дітям каші наварила (Шевч., І, 1963, 232); Сниться йому, видиться: входить змія, ламле [ламає] йому кісточки, садить у піч (Тич., I, 1957, 154).
3. перен. Про злу, підступну людину. - Ти - змія люта, а не свекруха! - кричала Мотря (Н.-Лев., II, 1956, 363); Комар [багатій] - хитра, пузата змія, а батюшка в рясі - облудна манія (Ковінька, Кутя.., 1960, 31); // Про хитрого, лютого ворога. На неї [Москву], в вірі і надії, В бою дивився трудівник, Щоб одповзли неситі змії Від наших нив, від наших рік (Рильський, Сад.., 1955, 20); Смерть бандитам! Смерть фашистам! Сміливо на бій! Нашу землю ми очистим від фашистських змій! (Гонч., Вибр., 1959, 179).
4. рідко. Дитяча іграшка; змій (у 5 знач.). Змію з паперу зробить [хлопчик], та по селу й гасає (Барв., Опов.., 1902, 279).
@ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) (свого) серця див. відігрівати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | змія | змії |
Родовий | змії | змій |
Давальний | змії | зміям |
Знахідний | змію | змій |
Орудний | змією | зміями |
Місцевий | на/у змії | на/у зміях |
Кличний | зміє | змії |