РИМА, и, ж. Співзвуччя кінців віршованих рядків. Який з мене баснописець? Мені так трудно справлятися з римою (Мирний, V, 1955, 384); Цікавою особливістю дум є й граматичні неправильності, точніше - відхилення від загальновживаних мовних норм, які часто зустрічаються в думах і здебільшого продиктовані вимогами ритму і рими (Рильський, IX, 1962, 228); * У порівн. Проспівав я пісню морю, Ліг на камінь і лежу... Ніби пісня, ллється море, Ніби рими, хвилі б'ють (Олесь, Вибр., 1958, 100).
^ Внутрішня рима - співзвучність слів у середині віршованого рядка; Дактилічна рима - співзвучність слів з наголосом на третьому від кінця складі; Дієслівна рима див, дієслівний; Жіноча рима див. жіночий; Чоловіча рима див. чоловічий.