сир
СИР, у, ч. 1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. - Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук, - А якби нам іще сиру Та муки до рук,- Наварили б вареників (Рудан., Тв., 1959, 170); У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61); * У порівн. Вся ж долина сяяла, немов на підрешітку сир (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378).
@ Жити (купатися, плавати) як (мов, немов і т. ін.) сир у маслі див. масло.
2. Харчовий продукт у вигляді твердої або напівтвердої маси, який виготовляють шляхом сквашування молока й дальшої обробки згустка. Я виймаю з кишені і ставлю на гальку пляшку вина, сир, помаранчі (Коцюб., II, 1955, 416); У цім відділі бачитимете ви всілякі сири: і швейцарський, і голландський, і кавказький... (Вишня, І, 1956, 71); Гастрономічні крамниці спокушали зір бляшанками різних консервів, круглими кулями чудового сиру, біло-рожевої запашної шинки (Донч., II, 1956, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сир | сири |
Родовий | сиру | сирів |
Давальний | сирові, сиру | сирам |
Знахідний | сир | сири |
Орудний | сиром | сирами |
Місцевий | на/у сирі | на/у сирах |
Кличний | сире | сири |
сирий
СИРИЙ, а, е. 1. Покритий або просякнутий вологою; вогкий. Коло сухого дерева й сире горить (Номис, 1864, № 6109); Сире сіре каміння поросло мохом (Хотк., II, 1966, 45); - Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив. Та суху солому підкладай, а не сиру пхаєш (Тют., Вир, 1964, 134); // Заболочений, з великим вмістом грунтової вологи. Хто ж заснув тут сиротою Під баюрою сирою? (Щог., Поезії, 1958, 460); Хотів нас загарбать? Не дуже ярій: полеж тепер, кате, у ямі сирій (Тич., II, 1957, 139); // у сполуч. із сл. земля, могила, нар.-поет. Уживається як постійний епітет. Хто з ворогом п'є та гуляє, того і сира земля не приймає (Укр.. присл.., 1955, 414); - Мати сира земле! прийми мене до себе, приголуб мене і не пусти мене на світ (Кв.-Осн., II, 1956, 331); Над могилою сирою Ганнусенька плаче (Рудан., Тв., 1959, 55); - Дорогі тато, мамо і братик Максим! Уклоняюсь вам усім від високого неба до сирої землі (Стельмах, І, 1962, 516).
2. Який містить значну вологість, насичений вологою. Ніч була сира, холодна (Мирний, II, 1954, 240); Темні гори зливалися з низьким сирим небом (Знання.., 7, 1967, 13); В коридорах шкільного будинку чути запущеними підлогами, сирим вапном і свіжопомальованими вікнами (Вільде, Б'є восьма, 1945, 3); Дихнув, а в ніздрі - запах гнилої картоплі й сирої землі (Головко, II, 1957, 167); Чисте, без диму й сажі повітря було вологим і пахло сирою глиною (Коз., Гарячі руки, 1960, 152); // Який характеризується значною вологістю повітря (про приміщення). Знову він один у сирій сірій хаті (Мирний, І, 1954, 329); Із вогких окопів, із тюрем сирих,.. із заводів, із лав трудових У бурях, в пожарах прийшов він до нас, Той день, що збратав нас, що світ весь потряс (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 12).
3. Який відзначається великою кількістю дощів, опадів. Ніч темна, погода сира - одбива всяку хіть [іти грати в карти] (Мирний, V, 1955, 332).
4. Не варений, не смажений, не кип'ячений і т. ін. Коли ж дивиться [Забрьоха] - вірьовка; потягнув тую вірьовку - аж і тут гарбуз сирий причеплений!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 157); В тому кухарському курені стояли столи, де кухар розкладав сиру рибу (Н.-Лев., II, 1956, 221); Тоскан з'їв шматочок сирого оленячого м'яса (Трубл., Вовки.., 1936, 46); // у знач. ім. сире, рого, с. Неварена, несмажена і т. ін. їжа. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу (Укр.. присл.., 1955, 230); - Нащадок Посейдонів, Він знав огонь, а ці - сире і свіже рвуть (Зеров, Вибр., 1966, 26).
5. Недоварений, недосмажений, недопечений (про продукти харчування). З печі сирого хліба не виймають (Укр.. присл.., 1955, 291); Напік [сирота] спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий, сирий (Барв., Опов.., 1902, 173); Василина кинулась до печі, всипала в миску сирого борщу (Н.-Лев., II, 1956, 35).
6. Не до кінця вироблений, оброблений, очищений (про продукт виробництва, матеріал). Йому вдалося закупити в Бориславі.. сирого воску (Фр., VIII, 1952, 408); У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах - постоли із сирої шкіри (Тют., Вир, 1964, 359); * Образно. За ранні помилки мого сирого розуму і гарячого серця мені довелося розплачуватись місяцями страждань і важких роздумів (Довж., І, 1958, 16); // перен. Не до кінця відшліфований, не оброблений як слід (про літературний твір, його мову і т. ін.). Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди [до ж. «Житє і слово»] пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Л. Укр., V, 1956, 140); Не сирий опис, не пласка інформація, не холодна інтелектуальна дотепність, а саме зображення дійсного світу і дійсних людей - цю першу заповідь великого реалістичного мистецтва прози незмінно шанує і пильнує в своїй творчості Гончар (Не ілюстрація.., 1967, 203).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сирий | сира | сире | сирі |
Родовий | сирого | сирої | сирого | сирих |
Давальний | сирому | сирій | сирому | сирим |
Знахідний | сирий, сирого | сиру | сире | сирі, сирих |
Орудний | сирим | сирою | сирим | сирими |
Місцевий | на/у сирому, сирім | на/у сирій | на/у сирому, сирім | на/у сирих |