алалія
АЛАЛІЯ, -ї, ж. Тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвинення мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи; в залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії. // Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алалія | алалії |
Родовий | алалії | алалій |
Давальний | алалії | алаліям |
Знахідний | алалію | алалії |
Орудний | алалією | алаліями |
Місцевий | на/у алалії | на/у алаліях |
Кличний | алаліє | алалії |