благодушність
БЛАГОДУШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. благодушний. [Стась:] От мене дуже дивує.. одміна твоєї вдачі: звідкілясь надійшло миролюбіе, голубина благодушність, молитовність (Вас., III, 1960, 195); Тривога, з якою він стежив за.. суперечкою, поступилася місце ч властивій йому веселій благодушності (Жур., До них іде.., 1952, 66); Партія учить не віддаватися благодушності, а активно боротися за викорінення хиб, відкрито і прямо говорити про них (Рад. Укр., 5.XII 1953, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | благодушність | благодушності |
Родовий | благодушності, благодушности | благодушностей |
Давальний | благодушності | благодушностям |
Знахідний | благодушність | благодушності |
Орудний | благодушністю | благодушностями |
Місцевий | на/у благодушності | на/у благодушностях |
Кличний | благодушносте | благодушності |