золотоверхий
ЗОЛОТОВЕРХИЙ, а, е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін. Далеко за озером в тумані біліють високі стіни, а за стінами піднімається здоровий золотоверхий палац (Н.-Лев., III, 1956, 290); Надвечір.. побачили нарешті облите сонцем золотоверхе місто на святих наддніпровських горах (Гончар, II, 1959, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | золотоверхий | золотоверха | золотоверхе | золотоверхі |
Родовий | золотоверхого | золотоверхої | золотоверхого | золотоверхих |
Давальний | золотоверхому | золотоверхій | золотоверхому | золотоверхим |
Знахідний | золотоверхий, золотоверхого | золотоверху | золотоверхе | золотоверхі, золотоверхих |
Орудний | золотоверхим | золотоверхою | золотоверхим | золотоверхими |
Місцевий | на/у золотоверхому, золотоверхім | на/у золотоверхій | на/у золотоверхому, золотоверхім | на/у золотоверхих |