ночувальник
НОЧУВАЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжанин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (Гончар, Таврія, 1952, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ночувальник | ночувальники |
Родовий | ночувальника | ночувальників |
Давальний | ночувальникові, ночувальнику | ночувальникам |
Знахідний | ночувальника | ночувальників |
Орудний | ночувальником | ночувальниками |
Місцевий | на/у ночувальнику, ночувальникові | на/у ночувальниках |
Кличний | ночувальнику | ночувальники |