притушений
ПРИТУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притушити. Притушений вогонь; У свіжому вітряному гомоні вчувалися притушені далекі гупання (Ле, Ю. Кудря, 1956, 160); Вдалині синів Дніпро, над ним здіймались правобережні гори, в долинах, у садах, - ще зелених, але не в свіжих, а вже в серпневих, притушених фарбах, - біліли села (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 344).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притушений | притушена | притушене | притушені |
Родовий | притушеного | притушеної | притушеного | притушених |
Давальний | притушеному | притушеній | притушеному | притушеним |
Знахідний | притушений, притушеного | притушену | притушене | притушені, притушених |
Орудний | притушеним | притушеною | притушеним | притушеними |
Місцевий | на/у притушеному, притушенім | на/у притушеній | на/у притушеному, притушенім | на/у притушених |