харч
ХАРЧ, у, ч . і і, ж. 1. збірн. Те саме, що харчі. 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев., VII, 1966, 26); Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл., Сашко, 1954, 127); *Образно. - Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба - З того радий я; Запах квітів - більш не треба, То - вся харч моя (Граб., І, 1959, 454).
◇ Харч переводити [даремно, дарма і т. ін. ] див. переводити.
2. Те саме, що харчування 1. Поплатив [ріпник] чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив що на чорну години, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); Він знав, що то найми... «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити»,- як каже жартівлива приказка (Коцюб., І, 1955, 104); Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі... (Вас., IV, 1960, 10); Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле, С. Голубар, 1950, 12)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | харч | |
Родовий | харчу, харчі | |
Давальний | харчу, харчеві, харчі | |
Знахідний | харч | |
Орудний | харчем, харчю | |
Місцевий | на/у харчі, харчу | |
Кличний | харчу, харче |
харчати
ХАРЧАТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипіти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (Н.-Лев., II, 1956, 203); Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою.- Попусти,- просить Йонька,- задавиться (Тют., Вир, 1964, 517); - Занедужав чоловік, третій день груди заложило, харчить, стогне, в жару качається (Горд., II, 1959, 282); *Образно. Міни харчали, як люті пси, і шматували воду, піднімали до темного неба чудернацькі смерчі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 237); // Говорити з хрипом, сиплим голосом. - В камеру! В камеру! - харчить Геллерфорт. Поліцаї хапають Тамару з ослона і тягнуть до порога (Хижняк, Тамара, 1959, 148).
2. Видавати хриплі звуки при диханні під час сну; хропти. Зосталися самі п'яниці. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Мирний, І, 1949, 259); Рудий, бородатий єврей спав, схиливши голову на груди, аж харчав (Вас., І, 1959, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчу | харчимо |
2 особа | харчиш | харчите |
3 особа | харчить | харчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчатиму | харчатимемо |
2 особа | харчатимеш | харчатимете |
3 особа | харчатиме | харчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | харчав | харчали |
Жіночий рід | харчала | |
Середній рід | харчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчімо | |
2 особа | харчи | харчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | харчачи | |
Минулий час | харчавши |
харчити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчу | харчимо |
2 особа | харчиш | харчите |
3 особа | харчить | харчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчитиму | харчитимемо |
2 особа | харчитимеш | харчитимете |
3 особа | харчитиме | харчитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | харчив | харчили |
Жіночий рід | харчила | |
Середній рід | харчило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчімо | |
2 особа | харчи | харчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | харчачи | |
Минулий час | харчивши |