мед
МЕД, у, ч . 1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Кв.-Осн., II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Кол., На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей - цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Шевч., VI, 1956, 27); * У порівн. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Н.-Лев., II, 1956, 498); // Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці - долини, Чиста річка і лісок (ІЦог., Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рильський, І, 1960, 265); // перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. - А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Вовчок, І, 1955, 377).
@ Вашими (твоїми) [б] устами та мед пити - нехай здійсняться ваші (твої) хороші побажання. - Ліс, видко, буде, а може - і слобода над річкою розтяглась, бо звідти прохолодою тягне, - угадує Яким. - Твоїми б, Якиме, устами та мед пити! - мовите ви, радіючи, що Яким відгадав ваше бажання (Мирний, IV, 1955, 313); Додавати (додати) куті меду - підсилювати яке-небудь враження. - А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне!.. - додавав писар куті меду (Н.-Лев., IV, 1956, 138); З медом на устах - нещирий, облесливий. Завідуючий був старий лис, з медом на устах, якого, проте, радили мені стерегтися (Вас., IV, 1960, 34); З медом та маком промовити (сказати і т. ін.) див. мак; Коли (як) мед, то й ложкою (ложку) - надміру чого-небудь, надмірне прагнення до чого-небудь. Що се виходить, "коли мед, то й ложкою", але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Л. Укр., V, 1956, 100); Ложка дьогтю [в бочці меду] див. ложка; Медом не заманити див. заманювати; Мов у меду, у знач. присудка - безтурботно, в достатках. Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду... (Сос., І, 1957, 374); На [солодкім] меду, заст. - на бенкеті з нагоди качання меду на пасіці. Та щоб ковбаси були такі смачні, як ми з тобою їли на меду у Гната Бондаренка (Шевч., VI, 1956, 201); Не з медом; Не мед, у знач. присудка - не солодко, не легко. [Ларивон:] Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (Кроп., IV, 1960, 347); Зараз же Іван Юхимович бачив те, чого він не сподівався побачити, хоч йому було відомо, що в Пальмірі [село] не мед... (Руд., Остання шабля, 1959, 168); Передавати (передати) куті меду див. кутя; Плисти (литися і т. ін.) молоком і медом - казково збагачуватися, бути в достатку. [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Л. Укр., II, 1951, 160); Укусить і меду дасть - який свої негідні вчинки прикриває ласкавими словами. - Та й та гарна! То єхида-лисиця: укусе й меду дасть, - призро, гидливо якось одказала Параска (Мирний, IV, 1955, 104); Як (наче) медом по губах [мазнути] див. губа1; Як меду полизати - про щось приємне, принадливе. - Балакали ми, балакали, і чим більше товкли про той Борислав, тим він нам кращим, понадливішим здавався. Ну, просто так, як меду полизати! (Фр., III, 1950, 18); Як мухи (бджоли) до меду [липнуть] - хтось настирливо переслідує кого-небудь, дуже цікавиться ким-, чим-небудь. Цікаві панночки посаг розглядають, дивуються: "Ох, та яке ж оце хороше!.. Ох, і се славне!.. Он це яке!.." ..Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Вовчок, І, 1955, 117); За його довгі, рівні чорні брови, карі очі та темно-червоні уста дівчата липли до його, як бджоли до меду (Н.-Лев., III, 1956, 319).
2. Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Шевч., II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Барв., Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівн. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Вовчок, І, 1955, 280).
Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.), нар.-поет. - бенкетувати, гуляти, розпиваючи різні надої. Буль, буль, і я там був, мед-горілку пив, по бороді текло і в роті не бувало (Номис, 1864, № 13132); Івась Коновченко по базару походжає, Солодкий мед-вино підпиває (Укр.. думи.., 1955, 24); Було колись - в Україні Лихо танцювало, Журба в шинку мед-горілку Поставцем кружала (Шевч., І, 1963, 65).
МЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову медичний, напр.: меддопомога, медобслуговування і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мед | меди |
Родовий | меду | медів |
Давальний | медові, меду | медам |
Знахідний | мед | меди |
Орудний | медом | медами |
Місцевий | на/у меду | на/у медах |
Кличний | меде | меди |
медовий
МЕДОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Фр., II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починає змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25); // Вигот. з меду; з медом, на меду. Трудівнику медові пишки, а ледарю - ялинові шишки (Укр.. присл.., 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не абиякий - медовий (Гл., Вибр., 1957, 303); Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Укр. страви, 1957, 385); // у знач. ім. медове, вого, с. У феодальні часи - податок з медозбору (у 2 знач.). - Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).
@ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. - надзвичайний достаток. Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... (Вас., II, 1959, 346).
2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Кобр., Вибр., 1954, 156); Над селом - туман, Дух медовий трав... (Мур., Лірика, 1954, 16); // Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Ів., Про бджілку.., 1959, 6); // Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Собко, Скеля.., 1961, 5).
3. перен. Занадто люб'язний. Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний - лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях - гадючі зелені очиці. Посмішка - медова (Вас., II, 1959, 328); Голос має він медовий, Надокучає ж - мов комар (Воскр., З перцем!, 1951, 13).
@ Медові речі (слова, розмови); Медова річ - облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дн. Чайка, Тв., 1960, 106); [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (Кроп., V, 1959, 502); Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Л. Укр., III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, - тривав іще.. медовий місяць (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від "хазяїна" кожного разу після того, як приводили важливого "язика" (Гончар, III, 1959, 208).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | медовий | медова | медове | медові |
Родовий | медового | медової | медового | медових |
Давальний | медовому | медовій | медовому | медовим |
Знахідний | медовий, медового | медову | медове | медові, медових |
Орудний | медовим | медовою | медовим | медовими |
Місцевий | на/у медовому, медовім | на/у медовій | на/у медовому, медовім | на/у медових |